ЗАВИ́ДНИЦЯ, ЦІ,

Зави́дниця, ці, ж. Завистница. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 16.

Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»

ЗАВИ́ДНО →← ЗАВИ́ДНИК, КА,

T: 154